17 червня 2019 року в урочищі Бичова на території музейного комплексу "ЛЕМКІВСЬКЕ СЕЛО" відбувся IІ дитячий регіональний фестиваль "ЛЕМКІВСКЫ ПАЦЮРКЫ".

У понеділок, 17 червня, на лемківське Русаля в урочищі Бичова на території музейного комплексу "ЛЕМКІВСЬКЕ СЕЛО" сотні лемчаток зібралися на ІІ регіональний фестиваль «Лемківскы пацюркы». МИЛА ЛЕМКІВЩИНО, МИ – ТВОЇ ДІТИ, МИ РОДЖЕНИ З ТВОЄЙ ПЛОТИ І КРОВИ, ВИКОХАНИ БЕЗКИДАМИ, ВИМОЛЕНИ ПРАДІДАМИ, МИ – ТВОЯ БУДУЧНОСТ!!!!! Ці слова стали лейтмотивом нашого фестивалю. Більше 300 дітей прийняла сцена на Ватряному полі. Тут господарювали діти!!! Це було свято лемчаток і для лемчаток! Фестиваль мав свого газду (Славік Дурняк) та газдиньку (Олеся Скорець), котрі разом з Любов`ю Малярською вели концертну програму. Діти мали нагоду навчитися танцям своїх предків, водити лемківську гаївку, робити кривульку (кризу) з бісеру, писати неповторну писанку, бавитися забавами, котрими тішилися їхні прадіди у Беcкидах, куштувати «пироги з грулями і зо сиром», «мастило», «молоди грулі», «замішку». Фестиваль об`єднав лемчаток з Києва, Тернополя, Львова, Івано-Франківська, Калуша, Чорткова, Монастириська.

У фестивальній програмі брали участь «Гречні фраїрки» (кер. Віра Куриляк), дитяча підготовча група народного фольклорно-етнографічного ансамблю пісні і танцю "Студенька" та гурт «Лемчатко» з Калуша, Олександр і Руслан Букалюки з Чорткова, дует «Гердан» Юлія та Анна Яцуки м. Івано-Франківська (кер. Лариса Шафран), танцювальний колектив «Юність» Монастириського РПК (кер. Марія Костик), танцювальний колектив «Весна» (кер. Надія Кічура), зразковий танцювальний колектив «Потіха», м. Калуш, (кер. Анастасія Чигрин), танцювальна студія «Тамдем», м. Бережани (кер. Христина Хиляк), Соломія Микитин, м. Львів, Діанка Шутович , м. Монастириська, учасники занять «Бесідуєме по-лемківськи» (кер. Люба Малярська), Даніела Ернандос Міліян, м. Київ, танцювальний колектив «Дрім денс» (кер. Людмила Рибак, м. Монастириська та інші. У гості навчати лемчаток приїхали майстри – писанкарі Галина Проців (м. Бережани), Ярослав Кононюк (м. Тернопіль), Андрій Осадца (м. Тернопіль), Петро Данилюк (м. Кременець), Михайло Тиханський (м. Монастириська). Оксана Бруць та Роман Солтисік з Теребовлі, Макар Вадим та Андрусишин Лідія з Монастириськ проводили майстер-клас з малярства. Своєю майстерністю ділилися майстри лемківської кривульки Наталя Бойко (м. Бережани), Вікторія Порохняк (м. Бережани), Ольга Копчак (м. Теребовля).

Тішило те, що багато дітей взяло участь у конкурсі «Оповіч по-лемківски - воз дарунок». Кожен учасник фестивалю отримав урочисті «дяки» (подяки) та подарунок. Монастириські лемчатка були справжніми гостинними господарями. Вперше з нами працювали молоді організатори фестивалю - учасники «Молодої Лемківщини» - учні 8-А (кл. кер Галина Шаршонь) та 10-В (кл. кер. Людмила Мохната) класів Монастириської школи. Дуже відповідально, завзято, весело та пізнавально діти творили свою дитячу фестивальну історію. Проведення фестивалю стало можливим завдяки спонсорам: народному депутату України Миколі Люшняку, голові Всеукраїнського товариства «Лемківщина» Олександру Венгриновичу, Михайлові Волкову (ТОВ «Ролада», м. Монастириська), голові правління КС «Самопоміч» Віктору Подольському, приватним підприємцям Винницькій Лілії (магазин «Всесвіт»), Бойку Володимиру, Гадз Марії («Європа плюс», м. Монастириска), Винниченку Володимиру (магазин «Фуджі» м. Монастириська), голові Монастириської міської ради Старуху Андрію.

Щиро дякуємо людям, котрі спричинилися до підготовки фестивалю: відділу культури, національностей та релігій (начальник Тамара Воверчак), колективу районного комунального палацу культури (директор Олег Благий), директору будинку дитячої творчості Любові Білик, директору дитячого садку «Казка» м. Монастириська Таїсії Рижик, директору Монастириської ЗОШ I-III ступенів Дзяйло Оксані, службам, котрі забезпечили пожежну безпеку, охорону правопорядку, лікарю Шевчишин Галині, усім, кому небайдужа лемківська культура, її продовження, її душа. Організовуючи фестиваль, працівники музейного комплексу «Лемківське село» дуже хотіли зробити його по-сімейному теплим. Щоби з уст лемчаток звучало рідне слово, щоб лемківська співанка милувала, гаївка не забувалася, щоби і поважні лемки і лемчатка спільно стали до «Колечка» і так заграли-заспівали, щоб рідні Безкиди почули. А щира дитяча молитва за Лемківщину полинула до небес і була почута Всевишнім.

Матеріал підготовлено працівниками Музейного комплексу "Лемківське село"