"Мысли моі, мысли моі" - це художній переспів лемківською мовою відомої поезії Тараса Шевченка "Думи мої, думи мої", який здійснений  мистецтвознавцем, краєзнавцем, педагогом, редактором газети "Дзвони Лемківщини" Ігорем Дудою.

Мысли моі, мысли моі,

Біда мі зо вами!

Пошто стали на папері

Смутними шорамы?..

Чом вас вітер не розшмарив

В степі, як пылину?

Чом вас біда не приспала, Як свою дітину?..

Бо вас біда на сьвіт на сьміх породила

Поливали слезы,.. чом не затопили,

Не вынесли в море, не розмыли в поли?..

Не зьвідали б, люде – што мня болит?

Не зьвідали б, за што кыльну льос свій,

Чом зневажам сьвітом? – «Не мам што робити»,

Не повіли б на сьміх ...

Цьвіты моі, діты!

Пошто-м любив вас, пошто-м вас дозерав!

Ци заплаче сердце єдно на всьім сьвіті,

Яко-м з вами плакав?.. Може і одгадав ...

Може найде ся дівоче

Сердце, кари очы,

Што заплачут на сьі мысли

– Я веце не хочу ...

Єдну слезу з очы карих –

І пан над панами!..

Мысли, моі, мысли моі,

Біда мі зо вами!..

(Кобзарь Т. Шевченка. – СанктПетербург: Типографія Е. Фішера, 1840; Фотипія позацензурного примірника. – Київ, 1962)