Василь Мулеса все своє життя присвятив дослідженню Лемківської культури і душі. На сьогодні у арсеналі творця із Закарпаття не один десяток книг. Пропонуємо ознайомитися з його новими поезіями.
Гучить вода по камінню:
- Ци любиш ня,муй легіню?
- Люблю я тя, люблю я тя, добрі знаву,
Сватачу ти заганяву.
Будеш сита!
Будеш сита й красно вбрана,
Моя мила мальована.
Я не дам ті нич робити!
Я не дам ті нич робити,
Лем тя буду я любити.
Од вичора!
Од вичора і до рана,
Мила моя мальована.
Красно гвариш ти, битярю!
Красно гвариш ти, битярю,
Заричувський ти, лингарю.
Од вичора!
Од вичора і до рана,
Твоя корчма мальована.
Кіть її ти не облишиш!
Кіть її ти не облишиш,
Та мене ся красно лишиш.
Гучить вода по камінню!
Гучить вода по камінню,
Ти затям сі то, легіню.
Сватачу ти не приймаву!
Сватачу ти не приймаву,
Лінгарю я не чекаву.
Іди собі!
Іди собі за путичков,
Там зустрінеш молодичку!
Вупій води не барися,
Ти за мене не журися.
Бо я дівка!
Бо я дівка, як та зірка,
Тебе можу засліпити,
З лінгарьом мені не жити.
Гучить вода!
Гучиь вода по камінню,
Не любиня так, легіню!
