В рамках ХХ Всеукраїнського - І Міжнародного фестивалю "Дзвони Лемківщини" в Монастириськах відбулася презентація пам’ятної медалі до 75-х роковин початку депортації етнічних українців з Лемківщини, Холмщини, Надсяння, Любачівщини, Підляшшя, Західної Бойківщини в 1944-1951 роках. Автор матеріалу: Лариса Сорока.
Медаль представляли Ярослава Галик, голова СФУЛО, і автор логотипу медалі, відомий художник Андрій Хомик з США, походженням з Лемківщини, переможець міжнародного конкурсу СФУЛО. Медаль виготовлена з ініціативи і за клопотанням СФУЛО. Тираж - 300 медалей. Пам’ятна медаль викарбувана для увіковічення пам’яті про злочинну трагедію депортації етнічних українців Закерзоння з їхніх одвічних земель. Вона є монетоподібним жетоном діаметром 50 мм, виготовленим з латуні. Медаль створена з допомогою патинування на державному підприємстві "Львівське спеціальне конструкторське бюро" «Топаз», директор Володимир Цьвок. На медалі в центрі зображено темний хрест, на фоні якого – білий журавель з розгорнутими крильми для лету. Вони обвиті колючим дротом. Внизу – «1944-2019». По колу жетона – «75-ті роковини від початку примусового виселення українців з етнічних земель Закерзоння». На звороті медалі посередині витиснуто: «75 літ пам’яті», внизу – «1944-2019». По колу вказано українські історичні землі, з яких виселили корінне українське населення, у вигляді напису: «Лемківщина, Холмщина, Надсяння, Підляшшя, Західна Бойківщина, Любачівщина». Хрест – це символ руїни всього Закерзоння: зруйновані церкви, покинуті села, занедбані цвинтарі… Колючий дріт – це насильство. Він вказує на те, що не було нічого «добровільного», що виселення відбувалося під примусом і було злочинним. А журавель – це птах, який завжди прагне повернутися додому, якого тягне до рідного краю. Це світлий символ стражденних душ сотень тисяч вигнанців, які, оплутані колючим дротом насилля, прагнули вернутися додому, до рідного краю, але не могли побороти зло насильства. Та нині разом з журавлями тисячі нащадків депортованих прилітають на рідні землі. Вони пам’ятають і шанують своє коріння, своїх предків, свій край, свою культуру і звичай. Вони не забудуть про скоєний злочин задля встановлення історичної правди й відновлення національної пам’яті свого народу.
Лариса Сорока, автор підготовленого матеріалу
